Події

Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобиль не має минулого часу

Проведення професійного семінару

Проведення професійного семінару

Свіча, запалена від серця

Свіча, запалена від серця

Безсмертна Леся Українка

Безсмертна Леся Українка

Життя вони віддали Україні

Життя вони віддали Україні

Небесна Сотня - нові герої України

Небесна Сотня - нові герої України

Афганістан - то біль і смуток

Афганістан - то біль і смуток

День соборності України 2021

День соборності України 2021

Віртуальна виставка - цифрові технології

Віртуальна виставка - цифрові технології

Вшануємо Михайла Старицького

Вшануємо Михайла Старицького

Миколаївська область - захворюваність COVID19

Миколаївська область - захворюваність COVID19

Тут пам’ять народу живе

Тут пам’ять народу живе

E-mail розсилка літератури

E-mail розсилка літератури

80 років від дня народження Ганни Чубач

80 років від дня народження Ганни Чубач

Міжнародний день людей з інвалідністю

Міжнародний день людей з інвалідністю

Всесвітній день інформації

Всесвітній день інформації

Свічка пам’яті бринить сльозами

Свічка пам’яті бринить сльозами

Ситуація розповсюдження COVID-19

Ситуація розповсюдження COVID-19

Моя Україно прекрасна

Моя Україно прекрасна

Прапор – це наша перемога

Прапор – це наша перемога

Сторінка ЦДБ

 

Для додавання контенту

 

Скачати книгу "Воїни світла Миколаївщини"

Вхід для бібліотекарів

Свічка пам’яті бринить сльозами

Голодомор став ціною, яку заплатив український народ за прагнення до свободи. Це була реакція комуністичного режиму на відродження нашим народом власної держави, духовне піднесення часів Української революції 1917–1921 років.

Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

За спроби українців відстояти особисту свободу їх звинуватили в підготовці антикомуністичного повстання навесні 1933 року та вдалися до голодного терору.

Україна, саме тому, що мала досвід власної державності, найактивніше опиралася становленню й утвердженню комуністичного тоталітарного режиму.

На початку 1930-х років політика колективізації в Україні зазнала краху. Селяни масово покидали колгоспи та забирали своє майно: худобу, інвентар, зароблене збіжжя.

Щоб «покарати» українців та унеможливити подальший спротив восени 1932 року комуністи розпочали спеціальну каральну операцію – масовий штучний голод. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючим виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких  товарів. Дороги у великі міста просто перекривали, а тих, хто намагався туди потрапити – розстрілювали. 22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

Для збереження колгоспів і майна у руках держави сталінський режим  7 серпня 1932 року прийняв репресивну постанову, яка в народі отримала назву «закон про п’ять колосків». За цим законом держава карала голодних селян за збирання в полі залишків урожаю ув’язненням на 10 років з конфіскацією майна або розстрілом. Фактично закон забрав у народу право володіти їжею. Було організовано спеціальні групи людей, які здійснювали обшуки населення з метою насильницького вилучення зерна. Такі обшуки супроводжувались терором, фізичними та моральними знущаннями над людьми. Пік Голодомору припадає на червень місяць. Тоді щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисяч  осіб, щогодини – 1168 чоловік, щохвилини – 20 людей.

Все це здійснювалось за наявності великих запасів зерна у централізованих державних резервних фондах та масштабного продовольчого експорту.

Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зроблено заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.
За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України, якою скористався тоталітарний комуністичний режим.

Із послабленням комуністичного контролю над суспільним життям у другій половині 1980-х років відновлюється пам'ять про Голодомор. З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору.
У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-16#Text

В пам’ять про загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в серпні 2009 року в Києві було відкрито Національний музей Голодомору-геноциду. 

Загалом в Україні встановлено понад 7100 меморіалів, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених жертвам Голодомору.

 

МИ ПАМЯТАЄМО!

Бібліотечні Новини

Дія.Цифрова освіта

 
Разом із Міністерством цифрової трансформації України ми долучились до створення та запуску Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Мета проєкту – навчити цифрових навичок щонайменше шість мільйонів українців до 2023 року.
Детальніше...
Міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки»

З 1 по 30 вересня відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки». Метою проєкту є зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Вже понад 20 країн світу заявили про своє бажання провести конкурс у 2020 році.

В Україні конкурс пройде вже дев’ятий рік поспіль. На конкурс можна подавати фотографії та відео офіційних пам’яток історико-культурної спадщини: храмів, садиб, замків та інших історичних будівель з усіх областей України, в тому числі Криму. Загалом у списку понад 89 тисяч об’єктів.

Детальніше...
XI Львівський міжнародний бібліотечний форум, 15-20 вересня 2020 р

У межах 27-го BOOKFORUM відбудеться XI Львівський міжнародний бібліотечний форум (15-20 вересня 2020 р.). Форум відбудеться в онлайн-форматі на платформі Zoom. Цьогорічна тема Бібліотечного форуму: «Бібліотекарі: хто ми є?».

48794695273 08a11a75dd c

Детальніше...
Дистанційна освіта в Миколаївському регіональному тренінговому центрі

10 травня на базі мережі дистанційної освіти в Миколаївському регіональному тренінговому центрі на платформі Moodle бібліотекарями Врадіївської ЦБС розпочато вивчення нового курсу:

«Інтелектуальна свобода та доступність інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотечного працівника». 

Детальніше...
Популяризуємо Інтернет-відеодзвінки - зменшуємо динаміку захворюваності

Відеодзвінки – чудовий спосіб організувати зустріч, коли ми перебуваємо на відстані один від одного. Соціальна й надзвичайно комунікабельна категорія наших громадян любить зустрічатися. А під час розповсюдження коронавірусу, коли оголошено заклик залишатися вдома та не зустрічатися з іншими, може бути важко залишатися на зв’язку, якщо хтось не опановує ІТ. У зв'язку з цим ми хотіли б звернути вашу увагу на пропозиції різних провайдерів, які можна використовувати для відеодзвінків: FaceTime, Messenger, WhatsApp та Google Duo. Нижче знайомимо вас із основними програмами для відеоспілкування.

Детальніше...
Бібліотеки в умовах епідемії COVID-19

Непередбачуваність у вигляді епідемії коронавірусу поставила бібліотеки України у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Бібліотечні установи закриваються на карантин, користувачі стають віддаленими, але від того не менш важливими та потрібними. Як діяти бібліотечним фахівцям у такій ситуації, як організувати дистанційну роботу бібліотеки?

Детальніше...

Наш Youtube канал

 
 

Фотогалерея