Героїчна і водночас трагічна історія України. Вона зазнала важких часів – стихійні лиха, війни, соціально – політичні заворушення та інші негаразди спричиняли різні кризові явища. Та найтрагічніші події відбулись в 30 – ті роки ХХ століття в Україні.

    Голодне лихоліття 33 – го  – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять  багатьох поколінь.  Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність  породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації.

    До річниці голодомору у Врадіївській районній бібліотеці для дітей пройшла година пам’яті « У нас довіку у серцях носити землі моєї  ревний біль і жаль», на який було запрошено учнів 8 класу Врадіївської гімназії.  Вшанувати пам’ять про тих, хто загинув у ті страшні часи, знати масштаби трагедії, внаслідок якої в мирний час загинули мільйони українців – завдання , яке поставили перед собою працівники дитячої бібліотеки Кочержинська О.В. та Степанова В.А.  Використовуючи відео та аудео матеріали даної тематики гімназисти дізналися, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи чи неврожаю, а мав причину злу волю  купки вождів. І, як підтвердження цих історичних фактів, запропонували передивитись документальне відео « Голодомор. Колос правди».  Усні свідчення людей, котрі пережили страшне лихоліття правдиво стверджували незаперечні факти: це була цілеспрямована політика більшовиків на знищення українського народу. Захід було завершено мозковим штурмом: « Голодомор це…».

Хвилиною мовчання було вшановано  жертв голодомору.