Події

Чим небезпечний новий штам коронавірусу

Чим небезпечний новий штам коронавірусу

115-річчя дня народження Олени Теліги

115-річчя дня народження Олени Теліги

До Закону про мову

До Закону про мову

День Конституції України

День Конституції України

До Дня пам'яті та скорботи

До Дня пам'яті та скорботи

Флешмоб до Дня вишиванки

Флешмоб до Дня вишиванки

До лиця вишиванка тобі, до лиця

До лиця вишиванка тобі, до лиця

Літописець долі народної

Літописець долі народної

До Дня пам'яті жертв політичних репресій

До Дня пам'яті жертв політичних репресій

Заходи Доброжанівської бібліотеки-філії

Заходи Доброжанівської бібліотеки-філії

Заходи Великовеселівської бібліотеки-філії

Заходи Великовеселівської бібліотеки-філії

Заходи в Кумарівській бібліотеці-філії

Заходи в Кумарівській бібліотеці-філії

День пам'яті та примирення - Федорівка

День пам'яті та примирення - Федорівка

Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобиль не має минулого часу

Перемога в ім'я життя

Перемога в ім'я життя

Безпечний інтернет та соціальні мережі

Безпечний інтернет та соціальні мережі

Проведення професійного семінару

Проведення професійного семінару

Свіча, запалена від серця

Свіча, запалена від серця

Безсмертна Леся Українка

Безсмертна Леся Українка

Життя вони віддали Україні

Життя вони віддали Україні

Сторінка ЦДБ

 

Для додавання контенту

 

Скачати книгу "Воїни світла Миколаївщини"

Вхід для бібліотекарів

Вшануємо Михайла Старицького

14 грудня 2021 року - 180 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840-1904), українського драматурга, поета
Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року у селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство провів серед мальовничої природи; зазнав відчутного впливу діда — 3.О.   Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, і був для свого часу людиною дуже освіченою, «знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем». Усе це дало перші імпульси до формування його світогляду. У роки навчання у Полтавській гімназії Старицький залишився круглим сиротою (1852 р.), і відтоді турботи про його виховання взяв на себе двоюрідний брат його матері — В.Р.   Лисенко, батько М.В.   Лисенка. Разом з М.   Лисенком — майбутнім видатним композитором — Старицький часто гостював у родичів, де співали російські та українські народні пісні, думи, читали заборонені вірші Т. Шевченка. Старицький не тільки прилучився до музичної культури, а й мав змогу ознайомитися з вітчизняною і зарубіжною літературою. На цей же час припадає і захоплення Старицького театром; «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника», «Сватання на Гончарівці», що ставилися аматорським гуртком, він і під кінець життя згадував як найкраще з усього ним баченого. На час навчання в Харківському (1858–1859 роки) і Київському (з 1860 р.) університетах М. Старицький і М. Лисенко були вже добре обізнані з сучасною російською та українською літературою. До цього періоду належать перші оригінальні вірші та переклади Старицького українською мовою творів Крилова, Пушкіна, Лєрмонтова, Огарьова, Міцкевича, Байрона, Гейне, а також перші спроби драматургічної творчості: лібретто опери «Гаркуша» за п’єсою О.   Стороженка і сатиричної оперети «Андріяшіада». Разом з Лисенком він створює у Києві аматорський гурток, силами якого на вечорі пам’яті Шевченка в лютому 1864 року було показано «Наталку Полтавку». З 1871 року Старицький веде велику громадсько-культурну роботу, організовує разом з Лисенком Товариство українських сценічних акторів, яке давало спектаклі за їх творами (особливим успіхом користувалася музична комедія «Різдвяна ніч» — лібретто Старицького за Гоголем, музика М.   Лисенка). Після повернення у 1881 році з-за кордону він видає перші свої поетичні збірки («З давнього зшитку. Пісні та думи»), п’єси «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «Не судилось», переклад трагедії Шекспіра «Гамлет, принц Данський». Значну частину літературної спадщини Старицького складають переробки, які формально цензурній забороні не підлягали. Малосценічні твори Я.   Кухаренка «Чорноморський побут на Кубані» та І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках» він перетворив на динамічні комедії «Чорноморці» (1872 р.) і «За двома зайцями» (1883 р.) (до останньої тематично близький оригінальний водевіль Старицького «По-модньому», 1887 р.). Інсценізація творів М. Гоголя («Тарас Бульба», 1880 р.; «Сорочинський ярмарок», 1883 р.), О. Шабельської («Ніч під Івана Купала», 1887 р.), І.   Крашевського («Циганка Аза», 1888 р.), Е. Ожешко («Зимовий вечір», 1888 р.), обробка п’єси Панаса Мирного «Перемудрив» (комедія «Крути, та не перекручуй», 1886 р.), були не механічним пристосуванням їх до сценічних вимог, а творчим переосмисленням. Інколи із запозиченого сюжету виростає цілком оригінальний твір, як, наприклад, драма «Юрко Довбиш» (1888 р.), створена за романом К.Е. Францоза «Боротьба за право». Питання про межі втручання у першоджерело та про авторське право драматурга поставало перед Старицьким і тоді, коли він на основі народних легенд про Марусю Чурай і думи про Марусю Богуславку творив драму «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887 р.), трагедію «Маруся Богуславка» (1897 р.). Серед переробок були й лібретто опер «Тарас Бульба», «Утоплена» та ін.; слід, отже, відзначити плідність зусиль Старицького, який разом з Лисенком сприяв подальшому розвитку української національної опери. 1883 по 1885 рік М. Старицький очолює і забезпечує матеріально першу об’єднану українську професійну трупу, створення якої було своєрідним підсумком багаторічних зусиль його в організації театральної справи на Україні. Вистави українського театру, в яких брали участь М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський та інші видатні актори, мали такий успіх, що були заборонені в Києві й усьому генерал-губернаторстві. Але трупа продовжувала працювати й виступала в Житомирі, Одесі, Ростові-на-Дону, Воронежі, Харкові, Кишиньові, інших місцях. Після відокремлення трупи Кропивницького Старицький віддає багато сил роботі з творчою молоддю. В 1887–1888 роках трупа Старицького з успіхом виступає в Москві та Петербурзі, а згодом гастролює у містах Поволжя, у Вільно, Мінську, Тифлісі. Розуміння зв’язку соціальних і національних проблем у визвольній боротьбі українського народу XVII ст. виявив письменник у сповнених трагедійного пафосу, позначених рисами епічності п’єсах «Тарас Бульба» (1881 р.), «Богдан Хмельницький» (1887 р.) (безперечно, пов’язаній із його ж романом-трилогією з часів Хмельниччини) та «Оборона Буші» (1899 р.).У п’єсах Старицького на сучасну тематику — «Зимовий вечір», «Розбите серце» (1891 р.), «У темряві» (1892 р.), «Талан» (1893 р.), «Крест жизни» (1901 р.), — різних за поетикою, позитивним героєм виступає людина, яка бореться проти соціальної несправедливості, за людську гідність, захищає в міру своїх можливостей слабшого.
Пропонуємо для ознайомлення твір Михайла Старицького "Буланко"
 
 

Бібліотечні Новини

Дія.Цифрова освіта

 
Разом із Міністерством цифрової трансформації України ми долучились до створення та запуску Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Мета проєкту – навчити цифрових навичок щонайменше шість мільйонів українців до 2023 року.
Детальніше...
Міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки»

З 1 по 30 вересня відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки». Метою проєкту є зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Вже понад 20 країн світу заявили про своє бажання провести конкурс у 2020 році.

В Україні конкурс пройде вже дев’ятий рік поспіль. На конкурс можна подавати фотографії та відео офіційних пам’яток історико-культурної спадщини: храмів, садиб, замків та інших історичних будівель з усіх областей України, в тому числі Криму. Загалом у списку понад 89 тисяч об’єктів.

Детальніше...
XI Львівський міжнародний бібліотечний форум, 15-20 вересня 2020 р

У межах 27-го BOOKFORUM відбудеться XI Львівський міжнародний бібліотечний форум (15-20 вересня 2020 р.). Форум відбудеться в онлайн-форматі на платформі Zoom. Цьогорічна тема Бібліотечного форуму: «Бібліотекарі: хто ми є?».

48794695273 08a11a75dd c

Детальніше...
Дистанційна освіта в Миколаївському регіональному тренінговому центрі

10 травня на базі мережі дистанційної освіти в Миколаївському регіональному тренінговому центрі на платформі Moodle бібліотекарями Врадіївської ЦБС розпочато вивчення нового курсу:

«Інтелектуальна свобода та доступність інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотечного працівника». 

Детальніше...
Популяризуємо Інтернет-відеодзвінки - зменшуємо динаміку захворюваності

Відеодзвінки – чудовий спосіб організувати зустріч, коли ми перебуваємо на відстані один від одного. Соціальна й надзвичайно комунікабельна категорія наших громадян любить зустрічатися. А під час розповсюдження коронавірусу, коли оголошено заклик залишатися вдома та не зустрічатися з іншими, може бути важко залишатися на зв’язку, якщо хтось не опановує ІТ. У зв'язку з цим ми хотіли б звернути вашу увагу на пропозиції різних провайдерів, які можна використовувати для відеодзвінків: FaceTime, Messenger, WhatsApp та Google Duo. Нижче знайомимо вас із основними програмами для відеоспілкування.

Детальніше...
Бібліотеки в умовах епідемії COVID-19

Непередбачуваність у вигляді епідемії коронавірусу поставила бібліотеки України у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Бібліотечні установи закриваються на карантин, користувачі стають віддаленими, але від того не менш важливими та потрібними. Як діяти бібліотечним фахівцям у такій ситуації, як організувати дистанційну роботу бібліотеки?

Детальніше...

Наш Youtube канал

 
 

Фотогалерея