Історія Новоолексіївської  бібліотеки, як і історія села, розвивалася ще з далеких післявоєнних років, вона була  започаткована у 1948 році. Першим бібліотекарем за словами односельців, була Баранова Лариса Степанівна.

     У бібліотеці  перші інтелігенти села, вчителі проводили бесіди з односельцями на безліч різноманітних тем, проводили навчання по боротьбі з неписьменністю, організовували культосвітні гуртки. Книги до бібліотеки  надходили з власних збережень новоолексіївціві, зрозуміло, це було кілька десятків екземплярів. Меблів не існувало, лише двасаморобні стелажідля книг та столик для працівника бібліотеки. Книжки додому не видавалися, а  перечитувалисьв приміщенні бібліотеки. Згодом, уже з ініціативи бібліотекаря,на папірцях, замість формуляра, почався запис книг на абонементі. На жаль, фото першого бібліотекаря і бібліотекисела Новоолексіївкине знайшлося, мабуть,його й не існувало.

     Минали роки, цікавість людей до книги зростала. Зростала і відповідальність до посади. Тому перед відділом культури Врадіївськогорайону постійно стояло складне і відповідальне завдання: щоб на клубних і бібліотечних посадах були освічені і висококваліфіковані працівники. Отже,         кадри змінювались надто часто.

    Ідеологія тих часів, 1950-1960-х років і наступних періодів вимагала пропаганди  дій партії, виступів вождів, обговорення у суспільстві напрямків і дій курсу розвитку держави, її місця у світовій політиці, розвитку економіки. Тож відповідальність бібліотечних працівників була високою. В цей період бібліотечним закладом керувала Унтілова Надія Пилипівна.

Знань та вмінь не позичати й Грабовій Ірині Федорівні,що самовідданно працювала  з1970 по1981 рік.  Значну увагу приділяла Ірина Федорівна комуністичному вихованню трудівників села, адже це була ідеологія ,якою керувалась наша країна. Обов᾽язки сільського бібліотекаря не обмежувались лише проведенням книговидачі. Потрібно  було побувати і на польовому стані механізованого загону, і на тваринницькій фермі, випустити бойовий листок, провести бесіду чи голосну читку , замінити літературу на книжковій пересувці…

    У1991 році завідуючою Новоолексіївською бібліотеки- філії працювала Шимко Людмила Іванівна. Сільська бібліотека зміцнила свої позиції у життєдіяльності місцевої громади та довела свою значущість у сьогоденні, ставши справжнім центром ділової та правової інформації села. З метою відволікання дітей та підлітків від негативного впливу вулиці та марнування часу, бібліотекар велику увагу приділяла організації місцевого дозвілля  школярів. Заходи, що проводила Людмила Іванівна з цією метою були досить різноманітні. Це КВН, турніри, літературно-музичні вечори,конкурси, ігри та багато іншого.

    Уже в 2002 році за наказом Врадіївського  відділу культури  бібліотекарем у селі Новоолексіївка була призначена Соколюк   Валентина Василівна .  Книжковий фонд поновлювався різноманітною літературою, люди постійно знаходяться в бібліотеці до самого закінчення робочого часу, адже всім  цікаво послухати лекцію, обговорити прочитану книгу або фейлетон з газети.

Особливу увагу Валентина Василівна приділяє прищепленню любові до книг дітям та молоді. Можливо тому напрямок роботи сільської бібліотеки це організація дитячого  читання.

Під час екскурсії до райцентру бібліотекар в ролі туристичного гіда. 2012 рік

Діти, юнацтво, молодь стали і користувачами і соціальними партнерами,  для яких і спільно з ким бібліотека проводить просвітницьку, інформаційну і дозвіллєву роботу. Соціальний захист інтересів молоді – важливий аспект в діяльності бібліотеки.

    Завідувачка бібліотекою надає можливість відвідувачам спілкуватися у вільний час, задовольняти свої інтереси та уподобання, зустрітися з улюбленими героями книг, побувати на цікавому заході. Тому завжди людно в бібліотеці. Адже без бібліотеки й бібліотекаря не проводяться жодні заходи в селі: чи то мітинг, чи фольклорне свято, вшанування земляків. Тут панує  душевний затишок, доброзичливість і взаєморозуміння.