Ще на початку 1926 року силами вчителів та комсомольців села було відкрито сільську бібліотеку. Знаходилася вона у старенького вчителя Латія Івана Микитовича. То була невеличка хата-читальна, де збиралися селяни після роботи і з захопленням слухали, як читає хтось із грамотних односельчан. Книги були даровані або забрані у багатих. Число поселенців становило близько 50 сімей. Фонд бібліотеки на той час складав понад 120 книг, брошур, газет, журналів (за свідченням очевидців).

Колишня хата-читальня у с. Адамівка.

Коли організовувалися колгоспи (1929-34 рр.) на кошти громади була побудована трьохрічна школа, в якій було виділено кімнату для бібліотеки. Завідувала бібліотекою і навчала дітей одна вчителька – Литвинюк Євдокія (зі спогадів старожила Дикусар Анни Миронівни).

Під час Великої Вітчизняної війни бібліотека припинила своє існування. Приміщення було зруйновано, фонд знищено. Проте відразу після війни почалася робота по відродженню бібліотеки, активно велися відбудова приміщення, організовувався збір книг у населення, і вже на початок 1950-х років в селі працювала бібліотека з книжковим фондом 950 примірників. Завідуючою була Шейко Людмила. Бібліотека обслуговувала 350 читачів з кноговидачею 5360 примірників. Для читачів в той період проводились голосні читки, організовувались книжкові виставки.

В 1961-1965 рр. на посаду завідуючої Адамівської бібліотеки було призначено Перекло Галину. Наполегливою працею, високим професіоналізмом швидко здобула вона заслугу не тільки серед читачів бібліотеки, а й серед жителів села. На той час фонд бібліотеки становив – 3250 примірників книг.

В середині 1960-х років для бібліотеки було виділено нове приміщення.

Працювала бібліотекарем Загара Валентина. Книжковий фонд значно зріс і становив уже близько 7000 примірників. Для цього були використані різноманітні джерела його поповнення: книга поштою, бібколектор, книжковий магазин. В практику роботи бібліотеки впроваджуються різноманітні за змістом форми пропаганди книг: усні журнали, перегляди літератури, бібліографічні огляди.

Кінець  1960- початок 1970 років бібліотекою завідувала Врубель Тетяна Миколаївна. Фонд бібліотеки становив 8100 книг. Організовувалися та проводилися читацькі конференції, літературні вечори, дитячі ранки та ін.. Для кращого обслуговування читачів безпосередньо на виробництві відкривались пункти видачі книг.

В1978 році було проведено централізацію бібліотек, після цього сільська книгозбірня змінює свій статус і стає бібліотекою-філією Врадіївської ЦБС.

 Період з кінця 1970-х до 2000 року бібліотекарем працювала Ковальова Олена Миколаївна – творчий працівник та вмілий організатор бібліотечної справи.  Робота бібліотеки була спрямована на посилення пропаганди творів В.І.Леніна, партійних та державних документів.

     В 1980 році бібліотечним обслуговуванням було охоплено780 читачів. Їм видано 16346 примірників книг. Для обслуговування працівників тваринницьких ферм і механізаторів на польовому стані організовувались «пересувки» про що свідчать публікації районної газети та спогади очевидців. Така робота зближувала бібліотеку з виробництвом. Крім цього, на виробничих дільницях колгоспу оформлялись книжкові виставки, проводились тематичні перегляди літератури, організовувались бібліографічні огляди. Для здійснення намічених масових заходів бібліотекарем залучаються спеціалісти колгоспу, школи, сільського клубу. Разом із представниками товариства «Знання» завідуючою бібліотеки-філії проводились літературні вечори, усні журнали, зустрічі з ветеранами війни і праці, впроваджувались нові обряди, приймалися  участь у Всесоюзному фестивалі художньої самодіяльності.

   У 2000 році для бібліотеки відвели другий поверх сучасного сільського клубу, де вона розміщується і зараз.

   Жителі села бібліотеку асоціюють з центром збереження та використання книжкових фондів, що відповідає напрямку роботи данного закладу.

Адамівська сільська бібліотека розміщена на території Адамівської сільської ради, на якій проживає 670 громадян. Місце знаходження бібліотеки є дуже зручним для населення, адже знаходиться вона у самому центрі села.

Площа бібліотеки становить 112,5 м². Для людей з обмеженими можливостями встановлено дзвінок для виклику працівника бібліотеки біля вхідного порогу. Бібліотека має три кімнати: дитячу, дорослий абонемент, читальний зал.

Адамівська сільська бібліотека має універсальний фонд загальноосвітнього характеру, в якому зібрані документи з усіх галузей знань, розраховані на задоволення загальноосвітніх, культурних і професійних потреб користувачів. Фонд має відкритий доступ. Бібліотека обслуговує всього 400 читачів, в тому числі, дітей – 77, юнацтва – 40. Кількість примірників 9203. Поряд з книгами у фонді збираються газети і журнали регіональних та місцевих видань.

 Посаду завідуючою бібліотекою з 2000 року обіймає Сорочан Лариса Олексіївна. Основними напрямками діяльності бібліотеки є відродження духовності, виховання любові до свого народу, поваги до історії і культури України, народних традицій та звичаїв, дбайливого ставлення до рідної землі. Традиційно в бібліотеці проводяться літературні вечори, вікторини, диспути, уроки народознавства, виставки народних умільців села, дитячі ранки, конкурси.

Виставка виробів завідуючої дитячого садку Снєгірьової Т.В.

Бібліотека плідно співпрацює у питанні проведення масових заходів з школою, Будинком культури, дитячим садком. Значно зростає інтерес до проблем бібліотеки з боку місцевої влади. За кошти місцевого бюджету в 2008 році в бібліотеці було зроблено косметичний ремонт.

Бібліотека постійно аналізує якість послуг, що надаються нею, враховує претензії на свою адресу, вивчає пропозиції і зауваження читачів, інформує їх про результати роботи з незадоволеними запитами, пояснює причини відмови.

У 2012 році бібліотеку підключено до мережі Інтернет. Завдяки проекту «Бібліоміст» бібліотека має 2 нових комп’ютера, ксеро-копіювальну техніку, меблі. Всі затрати по оплаті Інтернет - послуг взяла не себе сільська рада. При цьому кожний бажаючий при потребі має змогу безкоштовно скористатися послугами мережі. Тож Адамівська бібліотека сьогодні – це центр духовної культури та організації дозвілля мешканців села.