Доброжанівка…  Край, де на неозорих просторах колоситься золота пшениця, добре родить соняшник, кукурудза, де рясніють соковитими рядами сади.

      Краю мій, якою була твоя минувшина…

       Село Доброжанівка Врадіївського району Миколаївської області засноване 1892 році переселенцями з Тираспільського повіту. Перші жителі нашого села були землеробами, вони орали землю, сіяли пшеницю, ячмінь, горох, соняшники, а також розводили тваринництво. Населення села поповнювалось за рахунок втікачів із сусідніх губерній, які не змогли витримати кріпацького ярма, а також переселенцями сусідньої Молдавії.

      В 1913 році в с. Доброжанівка на кошти місцевого земства була збудована школа, приміщення якої збереглося до наших днів. Зараз тут розміщено краєзнавчий музей.

       В січні 1920 року в селі остаточно укріпилась радянська влада.

        У цей час у селі, як і у всій країні, велась масова робота з ліквідації неписьменності. Відновила роботу початкова школа, в якій вдень навчались діти (перший вчитель Григорій Чанін, могила якого зараз є на сільському кладовищі), а ввечері – їх батьки, для яких було створено лікнеп, крім того, в селі відкрито хату – чатальню і сільський клуб.

      Перша бібліотека була заснована  в 1924 році під назвою хата – читальня, яка складалася з двох кімнат. На той час фонд нараховував 135 екземплярів книг, активістами бібліотеки були люди молодого віку із числа комсомольців та партійних керівників. Ініціативу підтримувати бібліотеку, поповнювати фонд  книгами вони взяли на свої плечі. На зборах селян, комсомольських зборах, вирішувались питання про допомогу  місцевій бібліотеці. Завдяки підтримці небайдужих селян бібліотека поступово поповнювалась книгами. Вже в 1930 році книжковий фонд збільшився із 135  штук до 320 примірників.  Зросла також кількість бажаючих читати. Все більше і більше зростала чисельність книг.

Згадує жителька с. Доброжанівка  Чорнобровчук Олексанра, 1924 року народження : «Я була ще дитиною, здавалося вже все було добре. Життя в селі ставало все веселішим. Так як було багато неписьменних, книги вдома читали ті члени сім’ї, які вміли чатати, інші із зацікавленням слухали. Особливо любили люди слухати казки, як і малі, так і дорослі.»

        Та ось 1932 рік. Голод, журба, смерть. Життя  ніби зупинилось в селі. Ніхто не читає, страшна тиша огорнула село.

Сьогодні прийшов час, коли не тільки відкрито архіви з документами про цю трагедію, а й визнано, що жива  усна історія є вартісним історичним джерелом.

     Поштовхом до досліджень матеріалів стали свідчення очевидців. Читаючи ці спогади, виразно розумієш, що суть нашої історії – не тільки офіційні документи, а живі люди, їх страх і біль.

     Слід визнати, що з року в рік збирати ці матеріали стає все важче через невблаганний відхід із життя покоління, яке пережило геноцид 1932 – 1933 років. 

   Згадує жителька с. Мар’янівка  Петровська Нюра : «В 1934 році життя в селі поступово почало налагоджуватися. Час скорботи минув. Було зібрано багатий урожай зерна...»

    Із року в рік колгосп зміцнювався. Працювала школа, лікарня. Знову люди потягнулися до бібліотеки. Число письменних збільшилося. Вже в 1938 році бібліотека нараховувала 120 читачів. Книжковий фонд відновився і знову почав збільшуватися. Читали всі бажаючі. Книга була бажаною в кожній хатині.

     Та ось війна. 1941 рік увійшов в історію як рік початку Великої Вітчизняної війни. У перші ж дні понад 700 жителів Врадіївщини пішли на захист Батьківщини. МТС і колгоспи передали армії вантажні машини, трактори, коней. Населення взяло активну участь  у будівництві оборонних укріплень. Село Мар’янівка Доброжанівської  сільської ради  було захоплено ворожими військами 7 серпня 1941 року, Михайлівка – 5 серпня 1941 року, Новомиколаївка – 8 серпня 1941 року. Окупанти намагалися силою зброї і терору знищити опір людей тому по  звірячому розправлялися з місцевими жителями.

  Приміщення бібліотеки було напівзруйноване, але все ж таки книги вдалося врятувати. Вже після Великої Вітчизняної війни фонд  був перенесений в сільський клуб с. Мар’янівка, який на той час  був дуже популярним. Після відбудови фонд бібліотеки значно зріс, читачів збільшилося із 800 чоловік населення майже до 200 читачів. Фонд бібліотеки 1600 книг.

 Активними читачами бібліотеки в той час були – Тополенко Акуліна, Кушнір Марфа, Аланджій Ганна.

Н.П. Петровська проводить політінформацію з працівниками сільради.1952 рік

   З 1947 по 1959 рік бібліотекарем пропрацювала Н.П. Петровська. У цей час читачів бібліотеки зросло на 20 % , книжковий фонд збільшився до 3000 екземплярів.

       У 1960 році в бібліотеці відбулися деякі зміни, бібліотекарем стала М. Івахненко, яка присвятила цій справі 6 років та подарувала бібліотеці 35 книг.

       Йшов час. Життя продовжувалось. Майже всі люди  були грамотні, вміли читати і писати, в кожному селі були школи, дитсадки. Отже число читачів зростало. Саме тоді бібліотеки набули великої популярності. Поступово вони переносилися в нові приміщення, фонд зростав, було багато газет та журналів, якими теж поповнювалась бібліотека. Отже число читачів збільшилося. На той час в бібліотеці с. Мар’янівка , Миколаївка, Доброжанівка,   Михайлівка, Пилипівка, Янівка  при  Доброжанівській сільській раді  було вже 250 читачів.

     З 1966 року бібліотекарем працювала Т.А.Вишневська. Вона постійно проводила концерти, літературні композиції. Щонеділі виступала перед молоддю з оглядами літератури, бесідами, лекціями. В кінці 1990-х Фонд нараховував понад 20000 книг. Книговидача – 10000, читачів понад 400 чоловік, відвідувачів 2000 чоловік. В зв’язку з нестабільністю  в країні та поганим фінансуванням  часто змінювались кадри, працівники бібліотеки. Велику подяку хочеться висловити таким працівникам, які за час своєї роботи теж багато зробили для життя села та бібліотеки. Це :  Рідкоус Т.І. ,  Шкодіна Л.А., Романенко І.М., Кравченко Т.І., Петренко О.В., Мовчан Г.В.

      Лисейко Н.Я за час свої роботи в бібліотеці з 2000 – 2001 року систематизувала фонд, каталоги, картотеки та книжкові виставки, а також зберегла фонд та приміщення в належному стані.

    Після розпаду колгоспів доля бібліотек перейшла до держави.

   З 2003 року по даний час бібліотека знаходиться на другому поверсі в приміщенні сільської ради. Її працівником є Лілія Анатоліївна Науменко. Бібліотека визначена як модельна.

     Доброжанівська бібліотека – філія являє собою центр громадської активності села. Жоден сільський захід не проходить без участі завідуючої бібліотекою Науменко Лілії Анатоліївни. Вона складає сценарії заходів, координує свою діяльність з іншими працівниками культури, освітянами, а також іншими партнерами при підготовці та проведенні сільських заходів до Дня незалежності України, Дня села, визначних подій та свят.  Бібліотека, як скарбниця знань та інформації, активно впливає на процес розвитку економіки, науки, освіти, культури, забезпечує вільний доступ до інформації, співпрацює з сільською радою, а працівники ради та сільські депутати є  провідними користувачами бібліотеки. 

Бібліотека інформує про хід та результати виборчих компаній, акцій по обговоренню політичних перетворень, матеріали цієї тематики відображаються в папці «Вибори».

      Особливу увагу завідуюча бібліотеки приділяє юнацтву. Для цієї категорії користувачів організовано різноманітні масові заходи : « Ким бути», «Світ професій», «Наркоманія - соціальне зло», «Шкідливі звичкам скажем «Ні!».

   Більш помітною стає гуманістична місія бібліотеки. Вона здійснює заходи особливого підходу до людей соціально незахищених верств населення, до яких належать люди похилого віку. На базі бібліотеки організовуються зустрічі людей похилого віку з працівниками соціального  захисту : «Пенсійні реформи», організовано тематичний вечір відпочинку: «Зрілість – це юність з мудрими очима». Поширеною формою є спілкування з багатодітними сім’ями, тут запроваджуються нетрадиційні методи роботи, а саме вечір сімейного портрету : «Століття з’єднуюча нитка”, мета якого  нагадати присутнім, що не можна знати історію свого краю, не знаючи історії своєї сім’ї. Для оформлення були використанні сімейні фото, сімейні реліквії, сімейні обрядові цінності.

     У 2012 році бібліотеку підключено до мережі Інтернет. Завдяки проекту «Бібліоміст» бібліотека має 2 нових комп’ютера, ксеро-копіювальну техніку, меблі. Всі затрати по оплаті Інтернет - послуг взяла не себе сільська рада. При цьому кожний бажаючий при потребі має змогу безкоштовно скористатися послугами мережі.

Відкриття інтернет-центру. Виступ чеського фольклорного колективу. 2012 рік

У маркетинговому підході до задоволення інформаційних потреб користувачів організовано бібліотечний стенд : «Читачі пропонують», де висвітлені вимоги, які висувають користувачі та пропозиції для покращення роботи бібліотеки.