Кожна бібліотека, навіть сама маленька, має свою історію.

Відомості  про заснування та подальший розвиток Врадіївської центральної районної бібліотеки ми збирали буквально по крупицях. При відтворенні історії нашої організації ми звертались до архівних матеріалів, документів відділу культури та туризму, районного краєзнавчого музею, спогадів колишніх працівників – ветеранів бібліотечної справи.

   На жаль, точної дати відкриття бібліотеки на сьогодні невідомо, вдалося виявити наступне: силами вчителів та комсомольців Врадіївки вона була заснована у 1921 році. Бібліотекаря окремого не було, в його ролі виступали активісти-комсомольці. Як стало відомо зі слів тодішньої комсомолки Дубенко Валентини Василівни, цей заклад культури мало чим нагадував сучасну бібліотеку. Тут збиралися селяни після роботи і з захопленням слухали, як читає хтось із грамотних односельчан. Восени 1921 року бібліотеку відвідувало близько 50-ти  чоловік у день. Збиралася молодь для проведення дозвілля, в основному це були читки газет. Фонд бібліотеки поповнювався  в основному в результаті сприяння місцевої інтелігенції.

   У 1923 році Врадіївка стала районним центром. У цей час по всій країні велася масова робота по ліквідації неграмотності.  Відкривалися нові бібліотечні заклади. Нам вдалося прослідкувати цей період у нашому селищі через архівний документ «Протокол заседаний окружной комиссии политпроссветработников и чрезвычайной комиссии по ликвидации неграмотности по Первомайському округу» (Губчека 1923рік). З цього документу стало відомо, що в поточному році у селищі діяло 4 бібліотеки, фонди яких нараховували 1500 примірників.

  У цей час наша бібліотека знаходилася у маленькій кімнатці в приміщенні шкільної майстерні. Бібліотекарем працювала вчителька початкової школи Чумаченко Ірина Федорівна. І хоча вона не мала спеціальної освіти, але за часи її роботи бібліотека стала культурним центром селища. Їй в роботі активно допомагали комсомольці. Вечорами вини організовували заняття в гуртках лікбезу.  Кожної суботу проходили заняття у гуртках політграмоти де вивчалися твори Маркса, Енгельса, Леніна, матеріали партійних з’їздів, вчилися конспектувати і виступати з доповідями. Під керівництвом бібліотекаря Чумаченко молодь райцентру проводила голосні читки газет на селі, розповсюджувала книжки і листівки, писала лозунги.

   У 1930 році по призиву ХVІ з’їзду ВКП(б) розпочався культпохід на село. В ньому брали участь усі культурні сили райцентру – вчителі, медпрацівники, працівники бібліотеки і клубу, комуністи і комсомольці. Учасники походу безпосередньо по домівках проводили бесіди, ставили вистави, вели антирелігійну  пропаганду, розповсюджували книги, газети, журнали. В цей час було відкрито хати-читальні у с.Іванівка та с.Н-Павлівка. У роботі бібліотеки знайшли поглиблене відображення такі події як ХVІ з’їзду ВКП(б), прийняття Конституції 1936р. челюскінська епопея, святкування 20-річчя Великого Жовтня. Відображення цих подій вдалося відтворити завдяки рукописним спогадам з історії Врадіївки нашого земляка Ліпського М.І., які знаходяться у фондах районного краєзнавчого музею.

  З цього рукопису стало відомо, що в передвоєнні роки були досягнуті великі успіхи в культурній революції. Невпізнанно змінилося культурне життя селища. Люди з жадністю тягнулися до книги, до знань. У 1937 році в районі діяли 4 бібліотеки, 3 клуби, 10 хат-читалень.

  1938 рік – в районі налічувалось одна районна бібліотека, 5 при сільських клубів, 41 колгоспна бібліотека.

 Уже в 1940 бібліотеки працювали при усіх клубах, яких на той час було близько 10. Збільшувався книжковий фонд бібліотек, росло число читачів.

   У Врадіївській центральній районній бібліотеці на початку війни налічувалося більше 7500 тис. книг і 1400 читачів.  Завідуючою бібліотекою продовжувала працювати Чумаченко І.В. Але бібліотека змінила приміщення і тепер знаходилася у хатці-мазанці на дві невеличкі кімнатки. Тепер у бібліотеці було 2 працівники: завідуюча Чумаченко І.В(обслуговування дорослих), та молодий спеціаліст Малецька Тамара ( робота з дітьми). Як згадує остання, книжковий фонд був невеликим і комплектувався через посилторг.

   Під час Великої Вітчизняної війни бібліотеки району припинили своє існування. Приміщення були зруйновані, фонд знищений. Але на грудень 1944 року бібліотека відновила свою роботу. Знаходилась вона тепер у хатині на одну кімнату. Бібліотекою завідувала Малицька Тамара Іванівна. Фонди бібліотеки відновлювалися завдяки місцевому населенню. Комсомольці-активісти збирали літературу по дворах.

   Новий, четвертий п’ятирічний план відбудови, розширення і подальшого розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр в якості основного господарчо-політичного завдання висунув значне покращення життєвого рівня народу. Передбачалась відбудова і розширення сітки навчальних і середніх шкіл, вищих учбових закладів, забезпечення загальносуспільного обов’язкового навчання, збільшення витрат на культурно-побутові потреби трудящих, побудова і розвиток різних культурно-просвітницьких установ. Кожна епоха залишала свій відбиток на стані фондів, контингенті читачів, змістові роботи.

   Чим цікавилась молодь селища? В основі читання молоді на першому місці  тоді стояла суспільно-політична література, публіцистика. Їй відводилась важлива роль у формуванні нової людини, будівника комуністичного суспільства. Користувались попитом і  книги  про світову політику і економіку, міжнародне становище СРСР, проблеми моралі і виховання. Дуже популярною була література про Велику Вітчизняну війну – документальні повісті, художні твори, мемуари: «За нами Москва» Я.Гранта, «В конце концов» Б.Полевого, спогади полководців. Великий читацький інтерес викликали матеріали про роки індустріалізації і колективізації країни, про перші п’ятирічки: «Донбас» Б.Горбатова, «Заря Колхиды» К.Лордкипанидзе та ін.

  В 1945-1948 рр. партія і уряд прийняли ряд  рішень,  які були направлені на підняття ідейного рівня агітаційно-просвітницької роботи в масах, на значне пожвавлення діяльності закладів культури.

   Велике значення для розвитку бібліотечної справи в країні мали заходи уряду по розвитку видавничої діяльності, які дуже скоротились під час війни. Збільшувалися з кожним роком тиражі випущеної літератури центральних, а головне місцевих газет. Швидке підняття видавничої роботи, створювало таким чином необхідні прогнози для подальшого росту бібліотечного фонду і забезпечувало бібліотеки необхідною літературою. Якщо на початок війни книжковий фонд бібліотеки не перевищував 8000 одиниць, то до 1950 року він складав близько 15-ти тисяч книг, не включаючи газет і журналів. Планом було поставлено завдання поповнити бібліотечні фонди сільських бібліотек до 3-х тис. томів, районних до 10 тисяч, що і було зроблено.

   Великою подією в житті і розвитку бібліотек стало Всесоюзне засідання бібліотечних працівників (квітень 1948 р.). На ньому оговорювалась роль рекомендованої бібліографії в керівництві читанням і самоосвітою читачів. Крім того, піднімались і обговорювались питання про підготовку бібліотечних працівників (їх катастрофічно не вистачало), про єдину класифікацію книг для різних груп бібліотек (міських, районних, сільських), про створення якісних каталогів у кожній бібліотеці.

Молоді бібліотекарі Дорошенко Є.Д., Литвинова І.М., Мунтян А.І. 1952 рік

На початку 50-х років, з приходом кваліфікованих працівників, змінився характер роботи бібліотеки. Завідуючою стала молода, енергійна жінка Євгенія Володимирівна Дорошенко,

яка на все життя залишилась вірною своєму покликанню і рік за роком по крупиці збирала та впорядковувала бібліотеку. Разом з Євгенією Дмитрівною працювали Ірина Михайловна Литвинова та Антоніна Олексіївна Мунтян. Вони з великим бажанням працювали у бібліотеці і оволодівали усіма бібліотечними навиками.

В 1956році бібліотеці було присвоєно ім᾽я Тараса Григоровича Шевченка.

Велика увага в той час приділялася розвитку сільського господарства. Врадіївщина з діда-прадіда була сільськогосподарським краєм, тому дуже активно йшло укріплення колгоспів, з’являлися радгоспи, утворилась МТС. Вивчення нових технологій викликало підвищений попит на технічну,  сільськогосподарську та економічну літературу. У складі користувачів з’явилася група ІТР (інженерно-технічні працівники). З кожним роком збільшувався фонд технічної і сільськогосподарської літератури, та все ж на першому місці залишається  перевага за суспільно-політичною і художньою літературою як у фонді так і у книговидачі. У 1956 році центральна районна бібліотека  нараховувала близько  16,5 тис. книг.

Районний семінар бібліотечних працівників. 1963 рік

Серед  масових форм роботи в бібліотеці переважали лекційна пропаганда літератури, голосні читки газет, бесіди біля книжкових полиць, обговорення прочитаного. Новою формою стають читацькі конференції, росте активність читачів, особливо серед сільської інтелігенції. Вони приймають участь у проведенні дискусій серед читачів, поряд з бібліотекарями прививають культуру читання. У 50-х роках  при бібліотеці діяв шаховий гурток, який вів учитель восьмирічки Олійник Ф.Я.

Надходило багато нових книг, фонд швидко збільшувався. І, звичайно, гостро постало питання про будівництво типового приміщення для районної бібліотеки, яке  здійснювалося у1962-1964 роках господарським способом, без проектів та  участі спеціалістів. Тодішній завідуючий відділом культури Яків Дмитрович Перепелиця доклав немало зусиль для того, щоб звести, хоч і примітивну, але власну споруду. По закінченню будови центральна районна та дитяча бібліотеки були обладнані в одному приміщенні, і хоча бібліотека була мало схожа на палац книги, вона користувалася широкою популярністю серед жителів селища. На той час організувати будь-який масовий захід не складало ніяких проблем. Люди з задоволенням вислуховували все, що їм пропонували працівники бібліотеки, дискутували про прочитане. Особливо багато відвідувачів було у вихідні та святкові дні.

Новозбудована бібліотека 1965 рік

Якщо у 1964 році фонд бібліотеки складав 18 тисяч екземплярів і обслуговувалося 2500 читачів, то в 1966 році було уже 22340 книг і 2867 читачів.

Постанова Уряду 1974 року «Про підвищення ролі бібліотек в комуністичному вихованні трудящих та науково-технічному прогресі» змінила саму структуру існування бібліотек в колишньому Радянському Союзі. Основна вимога цієї постанови – здійснити централізацію державних масових бібліотек.

В 1978 році було проведено централізацію і створено централізовану бібліотечну  систему, яка нараховує 23 бібліотеки, в тому числі дві центральні.

При центральній районній бібліотеці у1979 році відкривається юнацький абонент - для учнів 9-10 класів і молоді до 20 років. Для юнацтва при бібліотеці працюють клуби за інтересами, роботу яких організовують райком комсомолу, районне відділення товариства книголюбів, школи. Особливо цікавить молодих читачів клуб «Орієнтир» та музичний салон, де представлені література по музиці, книжкові виставки, проводяться літературно-музичні вечори.

Послугами юнацького абонементу користуються понад 900 читачів.

Фонд бібліотек системи в 1996 році складав 261600 екземплярів, центральної районної бібліотеки – 51700, центральної дитячої бібліотеки – 99200.

 З 1988 року посаду директора Врадіївської ЦБС займала Бурова Галина Степанівна. Штат бібліотечних працівників нараховував 20 чоловік, в тому числі 4 з вищою освітою, 12 з середньою спеціальною.

Районна конференція бібліотечних працівників 1992 рік

Соціально-економічні перетворення в Україні 90-х років, викликані переходом до ринкової економіки, знайшли пряме відображення в діяльності бібліотек Врадіївської  ЦБС. В ці роки значно зменшилося поповненнябібліотечного фонду, особливо в сільських бібліотеках. Тому в кінці 1998 рокув ЦБС  було запроваджено платні послуги. Якщо в 1999 році було придбано 311 книг,  отримано коштів на суму 2704 грн., то в 2000 році відповідновже 839 книг на суму  3325 грн., а в 2001 році – 2031 на суму 3500 грн.

   2000 рік став переломним для бібліотек України і для бібліотек нашого району. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» та послідуючі за ним розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації та розпорядження голови Врадіївської райдержадміністрації були спрямовані на забезпечення фінансування штатного розкладу структури центральної бібліотечної системи у повному обсязі.                      

     Плідну роботу дипломованих спеціалістів центральної бібліотеки було відзначено у 2000 році подякою Міністерства культури і мистецтва України, а у 2003році – грамотою обласного управління культури.

    2005 рік запам᾽ятався участю у всеукраїнських, міжнародних заходах, зокрема, у професійному візиті до воєводства Малопольського в рамках проекту «Створення центрів громадської активності на базі закладів культури».

  Якісний склад кадрів у порівнянні з 30-ми роками неймовірно зростав. Штат поповнився прекрасними спеціалістами, творчими людьми. На кінець 2007 року спеціалісти бібліотечної справи складали 80% працюючих у системі.

Тісна взаємодія з владою - запорука успіху. 2010 рік

З 2008 року місце директора Врадіївської ЦБС зайняла Котляр Людмила Леонідівна – керівник , що запроваджує інноваційні форми бібліотечної роботи та сприяє розвитку інформаційних послуг із упровадженням нових інформаційних технологій.

У 2010 році було проведено ремонт приміщення, придбано нові меблі та комп’ютерне  обладнання. Комп’ютерний парк складав 7 машин, з них 2 для  безкоштовного користування Інтернет-мережею.

В 2011році було створено власний веб-сайт Врадіївської  ЦБС.На сайті подаються бібліотечні новини, інформація про найцікавіші масові заходи, віртуальні книжкові виставки, цікаві бібліотечні програми та ін.

На даний час вся робота ВрадіївськоїЦБС спрямована на виконання завдань ІІ Форуму соціального партнерства «Бібліотека-влада-громада: стратегія єдності в інформаційному суспільстві» – привернення уваги органів місцевого самоврядування та спільноти до вирішення проблем функціонування бібліотечних закладів регіону.

Святкування 90-річчя центральної районної бібліотеки. 2011рік

Сьогодні бібліотека – інформаційно-освітній та культурний центр району з єдиним довідково-пошуковим апаратом та зведеними каталогами. Вона об’єднує 21бібліотекув єдину централізовану бібліотечну систему, для яких стала організаційно-методичним та координаційним центром. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами. Вона є постійним учасником конференцій, семінарів, тренінгів, фестивалів, що проходять в Україні та регіоні.

Літературно-музичний вечір присвячений українській вишиванці. 2011 рік

В бібліотеці працює 9 фахівців. У фонді бібліотеки більше 45 тисяч примірників документів, якими щорічно користуються понад 2,2 тис. користувачів. При бібліотеці працює літературний клуб “Вечірній діалог” та клуб “Орієнтир». В читальному залі створено «центрвільного доступу до мережі Інтернет,облаштований завдяки коштам грантової програми: “Бібліоміст”, а це 5 автоматизованих робочих місць для необмеженого користування Інтернет-мережею.

Презентація книги «Врадіївщина: із скрижалів пам’яті» автор книги , меценати , видавці. 2013 рік

Заохочення до читання, підтримка оригінальних ідей та творчих знахідок,  уміння налагоджувати співпрацю з владними структурами, підприємцями, громадськими організаціями сприяє щорічному зростанню рівня роботи нашої бібліотеки.

День людей похилого віку. 2012 рік