МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК РАЙОНУ на 2020 рік
При плануванні роботи бібліотек слід звернути увагу на:
– Роль бібліотек як інформаційних майданчиків для підтримки просування реформи місцевого самоврядування та бібліотекарів як її комунікаторів
Працівники книгозбірень мають вийти із зони власного комфорту, подолати шаблонне мислення і світосприйняття, навчитися взаємодіяти з різними видами ЗМІ – друковані газети, телебачення, радіо, інтернет (інформаційні портали, електронні видання, соціальні мережі) та ефективно інформувати громаду про процес децентралізації в області та в Україні.
Така співпраця допоможе фахівцям бібліотечних закладів взяти у свої скарбнички досвід громадських активістів (соціальних аніматорів), які реалізовують цікаві, корисні та дієві ініціативи, які сприяють розвитку громад.
Активізація написання публікацій бібліотекарями сприятиме покращенню іміджу і зростанню авторитету бібліотек у громаді, розумінню й сприйняттю їх нової ролі в децентралізаційних процесах.
– Трансформацію бібліотек в центри місцевої активності
Бібліотечні працівники мають стати громадськими активістами або тісно співпрацювати з ними, щоб активізувати мешканців громади для вирішення місцевих проблем. В бібліотеках є пристосоване і оснащене приміщення, є розуміння важливості своєї місії, працівники мають професійні знання та навички і можуть ефективно діяти задля розвитку та позитивних змін в ОТГ.
Така діяльність дозволить перетворити книгозбірні на центри розвитку активності. Адже жодна ініціатива, навіть найкреативніша, сама себе не реалізувала. В таких закладах люди і навчаються, і отримують необхідну інформацію, і відпочивають. І коли люди усвідомлять те, чим вони володіють, зрозуміють свою відповідальність за майбутнє своєї землі, дітей, і зрозуміють, що зможуть впливати на це – вони розкривають свій потенціал.
Об`єднувати свої зусилля можна навколо вирішення різноманітних проблем своїх населених пунктів, залучивши до цієї роботи громадськість та владу – партнерство заради спільної мети. Такі суспільні ініціативи бібліотеки швидко знайдуть однодумців серед громади, а сам заклад отримає високий відсоток довіри. ОТГ потребують таких локальних активістів, які розуміють ціль реформи і вміють її використовувати на благо громади шляхом реалізації соціокультурних заходів на місцях.
Бібліотеки мають підтримувати одну з основних цінностей бібліотечної справи – сталий розвиток.
– Оновлення бібліотечних послуг
Більшість населення звикла до стереотипу, що бібліотека – це заклад, де видаються книги. Проте час не стоїть на місці й змушує книгозбірні змінювати, трансформувати свої основні функції, перш за все, з урахуванням інформаційних запитів та інтересів користувачів. Сьогодні це вже неможливо без пошуку і впровадження нових форм обслуговування, новітніх комунікаційних технологій, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів.
Якщо ініціатива зміни парадигми бібліотечного обслуговування йде від громадськості, є позитивна перспектива – бібліотека буде потрібною громаді. Важливо не залишатися осторонь процесів, які стосуються книгозбірні.
До книгозбірень приходять люди різного віку, статі, походження, з різною освітою, щоб знайти інформацію, скористатися новими послугами та отримати нові знання. Бібліотеки забезпечують вільний доступ до комп’ютерів та інтернету, навчають користуватися новітніми технологіями, у т. ч. й соціально вразливі верстви населення.
Книгозбірні надають послуги, які допомагають вирішувати різні питання членів громади. Вони можуть стати посередниками у спілкуванні з владою, отриманні довідок, юридичних консультацій, вторинної юридичної допомоги, у сплаті комунальних послуг, оформленні субсидій, реєстрації на ЗНО, пошуку роботи, складанні резюме, відкритті власної справи, онлайн-запису до лікаря, замовленні товарів тощо.
Працівникам бібліотек необхідно активно включитися у розбудову майбутнього громади. Більшість фахівців добре знають ніші, які до цих пір залишилися ще незайманими в ОТГ і тому є нагальна потреба взяти на себе такі навантаження і ще раз довести свою необхідність. Це може бути популяризація громади через свої сайти, блоги, сторінки в соцмережах, допомога в розбудові туристичного та етнотуристичного майбутнього, проведення громадських обговорень, зустрічей з виборцями, соціологічних опитувань, ін. Бібліотекарі мають бути помічниками голів ОТГ та сільських
старост.
Опитування свідчать, що мешканці громад хочуть зручного, комфортного і доступного простору для проведення різноманітних заходів: зустрічей та дискусій з цікавими людьми, камерних концертів живої музики, перегляду фільмів, проведення інтелектуальних та розважальних ігор, майстер-класів, мистецьких виставок та навчань для різних вікових категорій, які сприятимуть особистісному розвитку.
Ще раз зосередимо вашу увагу на тому, що може користувачам запропонувати сучасна бібліотека на додачу до читання книжок, газет і журналів. Крім курсів комп’ютерної грамотності, на базі бібліотек можуть працювати громадські приймальні, де малозахищені верстви населення отримують безкоштовну правову допомогу. Прийоми здійснюють співробітники відділів юстиції, соціальних служб та центру зайнятості. Працівник бібліотеки може надавати послуги задля розвитку власного бізнесу через Інтернет (продати/купити), з працевлаштування (оголошення про вакансії, як скласти резюме чи пройти співбесіду), замовлення квитків у будь-який кінець світу чи вивчення іноземних мов.
У бібліотеках можуть проводитися ярмарки вакансій для безробітних, тренінги з основ комунікації, «Тайм- менеджмент для майбутніх лідерів», «Перший крок до мрії», «Секрети сімейного гаманця» у рамках «Бізнес- школи» та «Школи менеджменту» за підтримкою фахівців цих галузевих знань. Курси «Фінанасова грамотність» для молоді з основ підприємництва та бізнесу з тем, таких як «Гроші, ви звідки?», «Історія успіху мільйонерів», «Кредит та депозит: дві сторони однієї медалі», «Вдала рекламна кампанія – запорука успіху!» та ін.
Досить цікавою є послуга «бібліотечний етнотуризм» (створення туристичних маршрутів), яка дасть можливість проводити екскурсії та знайомити з принадами краю.
Заслуговує на увагу відкриття «Шкіл творчості» та майстер-класів при бібліотеках, наприклад, «Хенд-мейд – майстерня ексклюзивних речей», «Відкрий у собі талант», де навчають технікам декоративно-ужиткового мистецтва: в’язання, квілінгу, паперопластики, бісероплетіння, оригамі, конструювання, малювання, що сприяє активізації творчо-художніх навичок.
Зацікавить мешканців громади впровадження послуг з основ здоров`я та відкриття Школи здоров’я: «Пароль до довголіття», «Здоров’я понад усе», «Здорова та щаслива родина». Бібліотеки вже мають досвід запрошувати спеціалістів медичних установ для надання безкоштовних порад-консультацій. Можуть бути відкриті курси «Перша лікарська допомога», «Краса та здоров’я: манікюр, макіяж» чи «Школа здорового харчування» за підтримки спеціалістів ФАПів чи сімейних лікарів. І прикладів можна навести безліч.
При впровадженні нової послуги не забувайте її прорекламувати як в мережі Інтернет (на своїх сторінках), так і наочно за допомогою оголошення в книгозбірні чи анонсу в місцевих ЗМІ.
Хочеться, щоб бібліотеки виграли від об’єднання, а громада виграла від бібліотеки, що працює ефективно! Адже бібліотеки – це не тягар. Бібліотека – це можливості.
– Підвищення стандартів якості молодіжної роботи
Якщо в громаді відсутній простір для зустрічей молоді, бібліотека може запропонувати свої приміщення для соціальної взаємодії. Але потрібно врахувати – все, що робиться для молоді, має відбуватися при її активній участі. Форми і методи роботи планувати лише після вивчення потреб і запитів цієї категорії користувачів і залучивши їх до організації і проведення. Навіть неформальну освіту для них потрібно розглядати у розрізі набуття навичок ефективності, підприємливості, громадянських компетентностей.
Молодь як цільова аудиторія має бути залучена до розробки та впровадження різноманітних ініціатив, в т.ч. соціальних.
Книгозбірні мають підтримувати молодіжні проекти та ініціативи, участь молоді в процесах децентралізації, розвиток молодіжних громадських організацій, клубів та центрів, волонтерство, змістовне дозвілля, інклюзивний розвиток для вразливих юнацьких груп. Така діяльність має розвивати відповідні навички у молодих людей.
А проблеми у сільської молоді різних населених пунктів приблизно одинакові: відсутність додаткових можливостей для розвитку та сомореалізації, ресурсів для втілення молодіжних проектів, брак молодіжних лідерів, обмеженість місць для спілкування.
Дуже важливо знайти шляхи подолання відчуженості та замкненості молодих людей, відсутність мотивації, байдужості до життя своєї громади, страх того, що тебе не почують або не зрозуміють.
Пам`ятайте, що громади-учасниці ініціативи, які вестимуть активну роботу в напрямках захисту прав молоді та дітей, матимуть шанс в майбутньому отримати від ЮНІСЕФ спеціальний статус та відзнаку, що дозволить громаді більш тісно працювати з іншими громадами, як в середині країни, так і за її межами, залучати інвестиції, передусім, у соціальні проекти.
Саме на часі бібліотеці заявити про себе як про установу, яка працює з людьми і для людей і стати своєрідним форпостом громади та запропонувати свої заходи у соціальному або інших напрямках, спрямованих на дітей та молодь (у т.ч. на найвразливіші групи).
– Підвищення своєї професійної кваліфікації, участь у різноманітних семінарах і тренінгах
Сьогодні, як і в минулі роки, підготовлені кваліфіковані кадри вирішують дуже багато. Маємо навчитися приймати нестандартні рішення та оперативно реагувати на виклики сьогодення, щоб не було книгозбірень-архівів радянських книжок. Бібліотеки мають бути простором для творчості, дозвілля, центром неформальної освіти, різноманітних зустрічей.
Потрібно і надалі проводити SWOT-аналіз діяльності бібліотек, щоб чітко усвідомити свої сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, проаналізувати свої прогалини у професійних знаннях та знайти можливості їх подолання. Є й інші методики для проведення аналізу сильних та слабких сторін (модель PESTLE, наприклад). На основі аналізу створюється стратегічне бачення подальшого розвитку.
І одним із шляхів проведення змін у діяльності бібліотеки буде поява нових послуг для мешканців громад, збільшення кількості партнерських відносин з різноманітними установами та організаціями, наша особиста участь в розвитку своїх ОТГ.
Головне – ми маємо бути професійно готові для вирішення проблем, бути ініціаторами творчих, нестандартних, креативних ідей.