У 1922 році  селі Федорівка був робітничо-селянський клуб, при якому в одній з кімнат діяла хата-читальня, яка була покликана вести в першу чергу пропагандистську діяльність, а по-друге - освітню, тобто допомогти в боротьбі за ліквідацію неписьменності  серед сільського населення; організація голосних  читань і бесід.

 В роки війни бібліотека була знищена.

      Після  закінчення  війни  почали  вертатися  наші  односельці.

Село  наше , як  і  інші  села , було  напівзруйноване , а  колгосп  розграбований  ворогами . Панував  голод . Але  мало – помалу село  почало  відроджуватись.

  Наприкінці  40  років  наша  бібліотека  отримала  друге  життя (Фото). Знайшли  нове  приміщення , відновили  книжковий  фонд.

На жаль,  місцеві  жителі  не  пам’ятають,  хто  на  той  час  працював  в  бібліотеці. Ці  дані  дуже  важко  перевірити,  так  як  ніяких  архівних  даних  не  було  знайдено .

      В  50-ті  роки  на  роботу  до  бібліотеки  прийшла  Моспан Лідія . Це  була  добра  та  чуйна  жінка , яка  любила  свою  справу . Велику  повагу  вона  заслужила  в  людей . Збирала  біля  себе  не  тільки  дорослих  читачів,  а  й  малечу. Бібліотека  на  той  час  була  пропагандиським  центром. Проводилися  з  читачами  лекції , бесіди , зустрічі , на  яких  піднімались  питання  пропаганди  радянської  влади , комунізму , комсомолу.  Дітям  через  цікаві  бесіди  прививалась  любов  до  Леніна , до  Батьківщини  та  рідного  краю.

       В  1960  році  бібліотека  знову  переїздить . На  цей  раз  до  сільського  клубу . Тут  була  одна  невеличка  кімната , де розміщувалися  столи  з  книгами  та  стіл  бібліотекаря. Було  трішки  тіснувато , якщо  порахувати,  то  на  той  час  книжковий  фонд  зріс  майже  до  2000  примірників . Це  були  книги   здебільшого  партійного  характеру , була  також  художня  література  та  підшивки  місцевої  газети .

  Дуже  часто  оточуючі  міркують , що  професія  бібліотекаря  скромна , непомітна  і  проста . Та  ми  знаємо, що  професіоналом  бути в  цій  справі  дуже  непросто . Працівникам  бібліотеки  необхідні  і  працелюбність  , і  вміння  спілкуватись  з  людьми  і  розуміти  їх.

    Саме така  людина в 1963 році прийняла бібліотеку. Це  Лук’яненко Євгенія Никонівна . Вона привернула увагу односельців  не лише до себе, а й до бібліотеки. Ця молода тендітна  жінка обслуговувала  читачів з усього колгоспу : а це села Кодри , Іванівка , Шевченко  та Федорівка , Бібліотечний  фонд  збільшувався  і  налічував   3000 примірників . Кількість  читачів  збільшилася  до  300  чоловік .

Лук’яненко Євгенія Никонівна

З  року  в  рік  Євгенія  Никонівна  сумлінно  і  старанно  виконувала свою  роботу . Відвідувала  тракторні  бригади , колгоспні  ферми , польові  бригади  та  інші  об’єкти  з  лекціями , бесідами , разом  з  сільським  завідуючим  клубом  організовували  виїзні  концерти і  просто  приносила  літературу  на  обмін  прямо  на  робочі  місця односельців . Велика  увага  приділялася  дітям . Для  школярів  проводилися  різні  масові  заходи , а  маленьким  вихованцям  дитячого  садка  Євгенія  Никонівна  читала  казки , оповідання ,віршики .

      На  початку  70-х  років  приміщення  бібліотеки  знову змінилося.

З  клубу  бібліотека  переїхала  до  дитячого  садка . Дуже  стрімко  на  той  час  зростав  бібліотечний  фонд  з  3000  примірників  збільшився до  5000 . Працювати  ставало  все  краще .   Нові  гарні  книги  приваблювали  читачів  як  дорослих  так  і  малечу .

Євгенія  Никонівна  намагалася  якомога  більше  приділити  уваги  своїм  відвідувачам , порадити  цікаву  книгу , надати  потрібну  інформацію  і  просто  щиро  поговорити . Поважною  місією  бібліотекаря  було  ведення  статистичних  даних  колгоспу . На  кожному  об’єкті  в  ленінській  кімнаті  у  бібліотекаря  був  свій  куточок , де  на  стенді висвітлювалися  всі  новини  колгоспу  та  передовики  колгоспних  змагань. На  МТФ  інформація  про  надої  молока , приріст  молодняка  та  ін.. На  току  і  тракторних  бригадах  інформація  про  передовиків-комбайнерів,  про  намолот  зерна  і т.д.

     1  січня  1978  року  пройшла  централізація  бібліотек  району , було створено  Врадіївську  централізовану  бібліотечну  систему. Завдяки  цьому  робота  бібліотеки  стала  більш  злагодженою .

      Методистами  районної  бібліотеки   проводилися  семінари , навчання , розроблені  інші  форми  роботи .В  бібліотеці  стали застосовуватисьтакі  форми  роботи : бібліотечні  уроки , вікторини,

засідання  за  круглим  столом , бесіди , усні  журнали , огляди  преси.

   Змінювалось  життя  в  країні , змінювалося  воно  і  в  нашому

селі. На  початку  80-х  років  розпочалося  будівництво  нової   школи , а  згодом  і  нового  Будинку  культури . В   1987 році  Будинок  культури  здали  в  експлуатацію. На  другому  поверсі було  виділено  велику  світлу  кімнату  під  бібліотеку . Незабаром  бібліотека   святкувала   своє  новосілля .Все  йшло  добре . Читачі , яких  налічувалось  500  чоловік , залюбки  відвідували  нову  бібліотеку.

     Фонди   зростали  з  року  в  рік  і  на  1987  рік  досягли  7500  примірників. В  бібліотеці  було  організовано  клуб  за  інтересами  «Пташенята» . Членами  клубу   були  школярі , любителі  природи , їх  налічувалося  27  чоловік Діти  разом  з  бібліотекарем  проводили  засідання  клубу , ходили  на  екскурсії , допомагали  взимку  пташкам  , спостерігали  за  природою . Разом  зі  школою

організовувалися  різні  цікаві  заходи , проводились  зустрічі  з  ветеранами  війни  та  праці,  приурочені до  знаменних  дат .

    З  приходом  «перебудови»  наша  бібліотека , як  і  багато   інших ,дуже  постраждала . Припинилося  фінансування . Перестала  надходити  нова  література ,  матеріально – технічна  база   не  обновлювалась . Федорівська  бібліотека знову  перейшла  в  розпорядження  колгоспу . Хоч  було  дуже  важко , адже  саме  елементарне - заробітна  плата  не  виплачувалася,  але  наша  бібліотека  вистояла , зберегла  свої  фонди , не  розгубила   своїх користувачів . Дякувати  за  це  все  потрібно  Євгенії  Никонівні Лук’яненко. Адже  це  вона  36  років  була  поряд  зі  своїми   вірними  друзями – книгами. Вона  своїм  ентузіазмом та любов’ю  до   друкованого  слова  виховала  не  одне  покоління

освічених  людей, віддала  їм  свою  мудрість  і  силу  знань .

  Про  Євгенію   Никонівну   багато  люди  можуть  сказати  теплих слів . І  про  те , що  вона  вірний  друг , мудрий  порадник  та  добра  господиня .   За  свою  трудову  діяльність  вона  заслужила  багато  гарних  слів  і  від  керівництва . Євгенія  Никонівна  була   нагороджена  багатьма грамотами  та  похвальними  листами . Про  неї  багато  писали  в  районній  газеті ,  в 1984  році  вона була  нагороджена медаллю «Ветеран  праці» .

  В  1999  році  до   Федорівської  бібліотеки  прийшла  працювати молода  22-річна  Тарасенко  Наталя. Важкі  часи  переживала  тоді  бібліотека . Нових  надходжень   книг  та  періодики  в  зв’язку  з  важким  економічним  становищем   не  було . В бібліотеці крім  стелажів  з  книжками,  не  залишилося  нічого , навіть  стільця.

  Але  це  не  завадило  зберегти   більшу  частину  читачів

Наталя  Іванівна  поступово  ввійшла в  курс  справи . Налагоджувала  нові   зв’язки  з  односельцями , тісну  співпрацю  з  дитячим  садком  та  школою . Разом   із завідуючою   сільським  клубом  організовувала  дозвілля  жителів  села.

   Неодноразово  організовувала   тематико-експозиційні   виставки місцевих  майстринь  та  майстрів .

  В  2001  році  бібліотека  знову  повертається  в  ЦБС . Відкривається  друге  дихання  для  бібліотеки.

  В  2005-2007  році    Наталя  Іванівна  навчалась   в  Миколаївському  державному  вищому  училищі  культури  за  спеціальністю  бібліотекар , закінчивши  його  та отримавши  дипломом з   відзнакою . Це  якісно  вплинуло   на  роботу  бібліотеки а  також  на  підвищення  рівня  знань  і  вмінь  професійної  діяльності  бібліотекаря .

   На  достойному  гідному рівні  в  бібліотеці  стоїть  питання  популяризації народознавства. Тут  проводяться  вечорниці , вечори   відпочинку , вікторини . Велика  увага  приділяється  місцевим  традиціям  та  релігійним  святам . До кожного  свята  бібліотекар  готує  цікаві  матеріали , збирає  біля  себе  і  дорослих , і  дітей , щоб  цікаво  і  з  користю  провести  час  в  стінах  рідної  бібліотеки . Для школярів  періодично  проводяться  уроки  народознавства.  В  районі  прийнято  «Програму  розвитку  бібліотек  Врадіївського  району  до  2010  року» , на  її  основі  було  затверджено  у  Краснопільській  сільській  раді  «Програму  розвитку  Федорівської  бібліотеки» , в  якій  запрограмовано  покращити  матеріально-технічну базу  бібліотеки  , збільшити  фінансування  на  передплату періодичних  видань , забезпечити  покращення  комплектування  бібліотечного  фонду .    До  співпраці  бібліотека  запросила  Новопавлівське  лісництво , яке  діє  на  території  і  нашого  села. Майстер  лісу  Літньовський  Олександр  Миколайович  за  підтримки  бібліотекаря  та  членів  клубу  за  інтересами  «Пташенята»  часто  відвідують  місцеві  ліс  та  урочища , допомагають   пернатим  друзям  перезимувати (роблять  годівнички  та  шпаківні)  слідкують  за  чистотою  довкілля , проводять  цікаві  екскурсії  , бесіди  та  вікторини ,  конкурси  на  природничі  теми . Роботу  клубу  Наталя  Іванівна  висвітлює  в  місцевій  газеті  «Вісник  Врадіївщини».

Нагородження кращого читця шевченківських творів. 2012 рік

Один  з  ключових  напрямків  діяльності  бібліотеки – краєзнавча  робота . В  2008  році  в  бібліотеці  відкрито  «Українську  світлицю»-це  кімната , де  зібрані  поряд  з  краєзнавчою  літературою  папки «Історія  села», «Видатні  постаті  села» , «Історія  Федорівської  ЗОШ» , «Інформаційний  портрет  Врадіївського  району»,      «Історія  бібліотеки», зібрані предмети побуту селян, вироби декоративно-ужиткового мистецтва та  інші  експозиції .

Відкриття  «Української  світлиці»

    Федорівська  бібліотека  спільно з  місцевим  клубом  брала  участь   в  районній  виставці   народної  творчості , на  якій  було  відзначено  роботи  нашої   майстрині-вишивальниці  Літньовської  Марії  Миколаївни . На  фоні  цих  подій  Наталя  Іванівна  була  нагороджена  Почесною  грамотою.

В  нашій  бібліотеці  світло  і  просторо. Вона  займає  дві  основні  кімнати : це  «Українська  світлиця»  та  основна  кімната  бібліотеки , де  знаходиться  читальний  зал  та  дитячий  куточок   з  диваном , кріслами для  відпочинку  та  багатьма дитячими іграшками . Наталя  Іванівна   доклала  максимум  зусиль , щоб  відвідувачі - молоді  матусі  не  відчували  дискомфорту , приходячи  в  бібліотеку , в  той  час  , коли  вони  вибирають  книги , або  ж  просто  відпочивають  з  цікавим  журналом  чи  газетою , їх  малеча  спокійно  грається  іграшками.

   Бібліотека  на  селі  стала  інформаційним , дозвіллєвим  та  краєзнавчим  центром .

 У  своїй  діяльності  бібліотека  співпрацює  з  Краснопільською  сільською  радою . В  бібліотеці  організовуються   виїзні   громадські  прийоми  працівниками  сільської  ради , депутатами  різних  рівнів , представниками  соціального  захисту , інспектором  по  роботі  з  молоддю  в  Краснопільській  сільській  раді  з  різних  соціальних  питань . Бібліотекарем  висвітлюється  вся  робота  сільської  ради.

  На  ознайомлення  односельцям представлені  всі  рішення сесій  сільської  ради . Ведеться  підшивка  періодичних  видань . На  початок  2012  року  книжковий  фонд  бібліотеки  сягає  7122  примірників.

    Закінчуючи  свою  розповідь  про  Федорівську  бібліотеку,  хочеться  поставити  в  кінці  три  крапки , щоб  її  історія  продовжувала  дописуватись  і  ніколи  не  закінчувалась, щоб  з  кожним  роком  справи  в  бібліотеці  йшли  на  краще , а її імідж зріс  до  незнаних  висот.