Перше знайомство з бібліотекою

Перше знайомство з бібліотекою

Відкриття дитячої бібліотеки

Відкриття дитячої бібліотеки

Docudays UA Права дитини

Docudays UA Права дитини

Проведення  Дня Європи

Проведення Дня Європи

"Мрію, щоб світ був з війною не знайомий"

Пісень українських розмай...

Пісень українських розмай...

За Україну, за її волю

За Україну, за її волю

Вшанування пам'яті Героїв Крут

Вшанування пам'яті Героїв Крут

Україна- соборна, вільна, єдина

Україна- соборна, вільна, єдина

Для додавання контенту

 

Сирівська сільська бібліотека-філія

Бібліотека села Сирове ось вже майже століття відкриває двері для своїх добрих читачів. Читачі різних вікових категорій, професій, інтересів. З покоління в покоління вони приходять сюди, щоб зануритися в різноманітний книжковий світ і вибрати вподобану книгу для душі або творчості. Сільська бібліотека сьогодні – єдина установа на селі, яке надає безкоштовне користування книгою, що забезпечує конституційне право кожної людини на вільний доступ до інформації, знань, залучення до культурних цінностей.

   У перші роки радянської влади в нашій країні була розроблена державна програма «Ліквідація безграмотності», початок якій поклав декрет раднаркому «Про ліквідацію безграмотності в РРФСР» від 26 грудня 1919 року. Згідно йому, все населення Радянської країни у віці від 8 до 50 років, які не вміли читати або писати, було зобов'язане навчатися грамоті рідною або російською мовою (за бажанням). Боротьба з неписьменністю супроводжується культурно – політичним просвітництвом: робочі клуби, хати – читальні, друк, музеї.

   На селі органом культурно – політичного просвітництва мас стали хати - читальні. Вони працювали без палива, гасу. Завідували ними добровольці. Їм всіляко допомагали селяни, які віддавали свої будинки під хати – читальні, організовували суботники по видобутку палива.

     Хата – читальня...

    Давно забуте словосполучення для людей старшого віку, а для молодих вже зовсім щось екзотичне. А в ті роки це був центр політичної пропаганди та ліквідації неписьменності в селі (лікбез).  З'явилися в селах хати - читальні, а з ними і нова професія – ізбач. Так у 20-30 –ті роки називали бібліотекарів і культпрацівників в одній особі. Вони разом з вчителями і повели боротьбу з неграмотністю населення.

    В села Сирове – читальня була відкрита в 1925 році Місцевий житель Сухоребрій Іван із своїм батьком, мамою, двома братами і сестрою із попівського будинку побудували клуб. Одна кімната була виділена для бібліотеки. Там вона існувала до Великої Вітчизняної війни (будівля не збереглася). При світлі гасової лампи проводилися вечори читання, вчилися читати і писати, виводячи букви огризком від олівця, а потім вчили інших.

         Зі спогадів П. Д Михайлової. 

«Молодь збиралася в колгоспній конторі, слухали новини, влаштовували гучні читки газет. Мене з двома класами освіти, вважали грамотною, і до мене прикріпили чотирьох неписьменних. Ось і вчила односельців читати і писати».
           Після воєнного лихоліття поступово налагоджувалося мирне життя селян. Бібліотека стає невід'ємною і чи не найбільш значущою частиною культурного життя села. Зростає кількість постійних читачів, збільшується фонд книг.

        У 1957 році був побудований клуб на 250 місць, хата - читальня тепер перебувала в клубі, в центрі села. Ізбачем працювала Дулдієр Лідія Дмитрівна. Вона влаштовувала голосні читки передовиць і новин з газет, розповідала про різні події. Книжковий фонд, як правило, був дуже скромним: кілька десятків книг, зібраних зі всього села..Облік видачі не вівся. Книги брали під «чесне слово» і повертали назад.

      З 1966 року завідуючою сільською бібліотекою працювала Тетяна Рабулець.  

     Газета «Шляхом комунізму» від 8 квітня 1976 року писала «Великі зміни відбулися в культурному житті села, у їх побуті. Взяти хоча б сільську бібліотеку, якою завідує Рабулець Т.М. В її фондах понад 7 тисяч книжок. Вечорами тут велелюдно, адже більше п'ятисот читачів. У сільському клубі верховодять комсомольці. То вони диспут затівають, то вечір цікавий проведуть».

    Одним з напрямків роботи бібліотеки в цей час стала діяльність агітбригади. Члени агітбригади під час колгоспних польових робіт виїжджали на польові стани, в обідні перерви читали трудівникам села свіжі газети, художню літературу.

    З 1977 року і по 2000 в бібліотеці працює Клівенко Тетяна Вікторівна її бібліотечний стаж складає більше 33 років. Всі це роки Тетяна Вікторівна працює на посаді завідуючої бібліотекою. Це людина доброї душі, великий знавець історії села, полум'яний її патріот, дуже небайдужа людина. Вона завжди допомагала читачеві підібрати потрібну книгу. Робила це завжди з посмішкою, доброзичливо:

   «Бібліотека – це мій другий дім. Вдома я постійно думаю і переживаю за своїх читачів, за свою бібліотеку. Читачі мені стали дорогими за довгі роки нашого знайомства. Приходять діти, що дорослішають, потім виходять заміж, одружуються, стають батьками. Приводять до бібліотеки своїх дітей, онуків. Ось і виходить, що я в курсі усіх подій в житті нашого села. В бібліотеку приходять за книгою, а хто і просто зі своїми проблемами: одного потрібно заспокоїти, другого щось порадити, а наступного просто вислухати. Але все таки вінцем всього цього буде книга, яку читач отримає з моїх рук.»

Підготовка до матусиного свята. 1998 рік

З 2000 року і дотепер бібліотекарем Сирівської сільської бібліотеки-філії працює Шевченко Ірина Михайлівна. Сьогодні бібліотекою користується 508 осіб – від наймолодших дошкільнят до людей похилого віку. Більшість читачів – діти дошкільного та шкільного віку (180 осіб). Велика частка серед читачів (140 осіб) непрацюючого населення. Завідуюча бібліотекою Ірина Михайлівна намагається зробити так, щоб на стелажах кожен знайшов те, що його цікавить, та пішов додому з потрібною книжкою або необхідною інформацією.
      Зараз фонд сільської бібліотеки налічує близько 10 тисяч різноманітних книг, які читають як корінні жителі, так і приїжджі. Контингент читачів різноманітний: вчителі, вихователі, робочі, школярі, домогосподарки та ін Але за всі роки існування бібліотеки найбільшу кількість книг і читачів було в 1970х - 80х рр ..

    Бібліотекар, знаючи інтереси і смаки своїх читачів, по мірі можливості відвідує центральну бібліотеку, набирає пачки книг і везе їх в рідне село, намагається, щоб читачі не відчували себе ущемленими.
На жаль, скорочується кількість періодичних видань, що виписуються бібліотекою. Слід, що кількість газет і журналів, одержуваних бібліотекою, за 20 років зменшилася в три рази. Аналіз комплектування сільських бібліотек періодичними виданнями показав – сільські бібліотеки передплачують одну центральну, одну обласну та однумісцевугазети. Читачі йдуть назустріч – приносять сюди в дар книги з власних зібрань. В акції «Подаруй книгу бібліотеці» взяли участь: підприємці Ткаченко С. А (50 книг), ШевченкоЮ. М (36 книг), працівники школи Чернишова І. Н., Кузнєцова Р. Н, Ширенко М., Волкова Н.Д та інші. Бібліотекар, знаючи інтереси і смаки своїх читачів, по мірі можливості відвідує центральну бібліотеку, набирає пачки книг і везе їх в рідне село, намагається, щоб читачі не відчували себе обділеними.

   На жаль, скорочується кількість періодичних видань, що виписуються бібліотекою.

    Сирівська сільська бібліотека намагається бути привабливою для різних категорій читачів і задовольняє запити дітей, і молоді, і старших. Бібліотеці доводиться надавати жителям щоденну допомогу у вирішенні буденних, повсякденних проблем, організувати дозвілля, в тому числі дитячий і сімейний, займатися просвітницькою діяльністю, вести роботу з соціально – незахищеними верствами населення.

   Ще один напрямок сільській бібліотеки – вивчення історії свого села. Саме сільська бібліотека стала збирачем, хранителем і провідником культурних традицій. У своїй повсякденній роботі вона вирішує безліч завдань: зберігає і передає культурні традиції у часі і просторі, забезпечуючи пам'ять поколінь; формує моральні позиції молоді, створює особливу культурну, освітню та інтелектуальне середовище в суспільстві.

   Сирівська сільська бібліотека провела досить серйозну роботу по вивченню своєї малої Батьківщини. Люди хочуть відчувати себе справжніми господарями села, знати свою історію, зберігати національно – естетичні, природно – георгафічні, культурно – історичні, мовні традиції і. т. д.
У бібліотеці були зібрані документи, фотографії, щоденники, листи, спогади земляків, відеозапису, банк відомостей про творчих особистостей села: поетів, художників, народних умільців. А директор Сирівської школи Бетлій Л.С. історик за освітою все це систематизував і видав книгу «Село Сирове пам’ятає»

Презентація книги Бетлія Л.С.«Село сирове пам’ятає»2012 рік

Освітня діяльність в галузі краєзнавства знаходить вираз у різних формах: створення клубу, організації при бібліотеці краєзнавчих куточків, обговоренні краєзнавчих книг, вечорів, зустрічей з письменниками, цікавими людьми, земляками, які досягли в житті певних вершин, а так само – проведення вікторин, конкурсів на кращого знавця краю, гра – подорожей, краєзнавчих читань, свят села та ін.

   В селі бібліотека відіграє велику роль як загальнодоступний центр культури, освіти, інформації, хоча ми бачимо дуже багато проблем, пов'язаних з необхідністю модернізації та збільшення фінансування установи.

Гаряча лінія

Завідувачем сектору культури, молоді та спорту Врадіївської райдержадміністрації Кохановською Олександрою Юріївною кожного місяця третього вівторка з 8 години до 17 години проводиться «гаряча» телефонна лінія по телефону               9-66-68.

 

Фотогалерея

Сторінка ЦДБ

Вхід для бібліотекарів

Наш Youtube канал